Нiч покори

Присвячено своєму коханому хлопцю Лірику.

Присвячено своїй коханій дівчині Night angel.

Надворі повивав вітер. Він безжалісно хилив могутні дерева до землі, небо затягнулось чорними хмарами і здавалось що вже от-от почнеться гроза. Ти стривожено дивишся на годинник, він показує 1:20 після опівночі. От і перша блискавка ударила. Ти хапаєш мобільний телефон але він байдуже повторює відому фразу коли абонент поза мережею. В голові проносяться різні думки перемішані з тривогою та солодкою ревністю. Звісно, могло щось трапитись, але твоя кохана працює в престижній торговій мережі де разом з нею багато молодих співробітників. Ти відганяєш думки, але перед очима чим раз постає її постать в обіймах іншого, котрий розстібає її блузку, проводить рукою по чорних сексапільних чулках, вверх по спідниці яка і так коротка до непристойності. Вона завжди виглядала гарно, ти гордився що вона в тебе така чарівна. Але бували моменти ревності коли ти не знав, кого ти хотів прибити, того хлопця, котрий на неї подивився на вулиці, чи можливо її, в ті моменти коли вона таким ніжним, трішки сором"язливим поглядом з під вій дивилась на прихожих мужчин. Ти знав що це нісенітниця, але саме зараз в цей момент нічого не міг зробити з собою.

Через хвилин 20 дзвінок в двері, ти зриваєшся з місця на радощах та знервовано відчиняєш двері. Перед тобою постає вона в всій красі: розстібнута біла блузка, так, що якщо сильно захотіти можна було побачити краєчок її білизни, прикраса на її тендітній шийці, твій подарунок на новий рік, розтріпана зачіска і чуток розмазана помада. Ти стоїш і милуєшся моментом, адже такою сексуальною можна побачити її не кожного дня, але вирішуєш що не пропустиш такої витівки своєї коханої. Вона кидається тобі на шию з нерозбірливими фразами мовляв «пробач, телефон розрядився, я трохи запізно». Ти бачиш, що вона трішки сп"яніла, різко відриваєш її від себе.